Слова автора:
Прийшла красуня-зима. Заблищала
блакитною кригою річка, заіскрилось білим снігом поля і ліси, а по вулиці ходив-пританцьовував
рум’янощокий дід Мороз, дихаючи у шибки вікон льодовим холодним візерунком.
На лавці сидять дід та баба.
Баба:
Діду, щось мені холодно, біжи в ліс, дрівцят принеси, в печі
затоплю, та й тобі млинців напечу.
Дід:
Млинців? О, це я люблю, піду та принесу хмизу,
поки не стемніло.(пішов)
Баба: (сидить та в’яже шкарпетки)
І де той дід? Куди запропастився? І їсти хочу, і
холодно(підходить до вікна-виглядає) і
вікно замерзло, і в хаті не топлено.
(заходить дід, веде за собою Снігуроньку)
Баба:
О, явився! А це з тобою хто?
далі...
|