1- Нє, ну ти скажи мені, Матроно, куди світ котиться, га?

2- А котиться, ой, котиться-я, як у мене тего-о, давлєніє підніметься, то так уже котиться, що аж хатою гойдає!

3- Та тут, бува, й без твого давлєнія! Таке вже твориться! Не доведи господи-и!..

1- А що?

2- Та внучок, як ото в гості навідається, то хоч із хати тікай! Страшно й глянути. А таке ще ж молоде…

3- Що, може зобижає? Погане слова каже? Тепер такого в тій школі навчиться, господи прости-и-и..

2 - Та нє-є, навпаки - і словом не обізветься, тільки щось сам до себе бурмоче…

1- То може ж, больний на що, га?  

2- Мабуть, бо ото сиджу пеньком цілими днями в хаті та думаю – на кому раніше упряж була?

3- Ну то ж ясно – на конях!  

2  Отож бо, а тепер і на людях!  

1- Як?

2 - А отак – начепить гнузду на шию

далі...